Тихий початок:)

     Так он воно яке: оте відчуття, коли збувається мрія! Лише декілька годин. А перед цим  - цілий рік молитов, переживань, думок, страхів, перемін... Рік тому це було захмарною мрією, а завтра - літак...Хіба є щось неможливе для Бога?! Не знаю, як передати відчуття... Бог не дає місця сумнівам. Він взявся за це. І Сам все зробив.

Я вірю, що це лише початок. Африка занадто велика для такого короткого періоду:) А тому - зараз варто розрізати червону стрічку мого місіонерського служіння. Ухх...Справді, думати - не страшно, а мріяти - не боляче. Варто лише робити синхронні кроки назустріч Богові. І, повір, Бог зробить набагато більше кроків, ніж ти! О...який же Він все-таки....Нема таких слів, щоб описати! Стабільний і, в той же час, Непередбачуваний, Святий, Величний, і, тим не менш, такий Близький і Турботливий...Він нічого не приховував від мене і веде такою цікавою дорогою. Хочу йти за Ним. Хай там що, та я нізащо не відмовлюся від найзахопливішої пригоди мого життя - пригоди, яка розпочинається прямо зараз....