Вперше за неймовірно довгий шмат часу схотілося писати. Писати про все: про те, що оточує, про відчуття, думки, лиман і море, їжу і сонце, яке тут неймовірно гарно виходить із схованки і так само дивакувато йде до свого сховку...Сонце тут заходить справді дуже швидко. Лише декілька десятків миттєвостей, - і гарячий яскраво-червоний диск, схожий на мигдалеве печивко, плавно занурюється у кольоровий дзбанок горизонтового чаю. І щоразу те відбувається якось по-різному. Проте, я певна, що на нашій землі світить справжнє африканське сонце! Просто з цього боку планети його краще видно:) О так! І ще - писати про А. В кожного є своя Африка: місце, де стукає моє серце. Здається, що воно вже давно покинуло межі тіла і відчайдушно відстукує ритм десь на іншому окрайцеві нашої крихти-планети. Хоча, ні...Африка починається тут: з відбитків моїх черевиків, рішень, переживань. З прихованих страхів, відведеного від жебрака погляду. З визнання себе зашкарублим грішником і переосмислення жертви Ісуса і Божої милості. Африка починається з відношення до людей. Оооо....Цього літа Бог мене оточив нереально захоплюючими людьми! І про них теж мені хочеться писати:) Мої мрійники. Відчайдушні. Нестандартні. Неформатні. В такій компанії не страшно. Навіть, коли тобі зносить дах, - вірні друзі завжди тицьнуть пальцем, в якому напрямку він полетів...:) Ті, кого сміливо можу назвати "incredibly crazy" - бо ж ми всі з однієї жмені:) Люди з власним клаптиком карти і кудлатою мрією. Якби моя пам'ять мала хист до фотографування - то знимки яскравих і смішних моментів нашого співжиття стовідсотково були би вартими дорогого глянцю! Кожен з них - то якийсь шалений концентрат талантів, ідей, а деколи, навіть, і приємних лінощів...:) На любов і всяке таке у нас лишилося тільки 20 днів...А що далі? Мабуть, сумуватиму.
Вперше за неймовірно довгий шмат часу схотілося писати. Писати про все: про те, що оточує, про відчуття, думки, лиман і море, їжу і сонце, яке тут неймовірно гарно виходить із схованки і так само дивакувато йде до свого сховку...Сонце тут заходить справді дуже швидко. Лише декілька десятків миттєвостей, - і гарячий яскраво-червоний диск, схожий на мигдалеве печивко, плавно занурюється у кольоровий дзбанок горизонтового чаю. І щоразу те відбувається якось по-різному. Проте, я певна, що на нашій землі світить справжнє африканське сонце! Просто з цього боку планети його краще видно:) О так! І ще - писати про А. В кожного є своя Африка: місце, де стукає моє серце. Здається, що воно вже давно покинуло межі тіла і відчайдушно відстукує ритм десь на іншому окрайцеві нашої крихти-планети. Хоча, ні...Африка починається тут: з відбитків моїх черевиків, рішень, переживань. З прихованих страхів, відведеного від жебрака погляду. З визнання себе зашкарублим грішником і переосмислення жертви Ісуса і Божої милості. Африка починається з відношення до людей. Оооо....Цього літа Бог мене оточив нереально захоплюючими людьми! І про них теж мені хочеться писати:) Мої мрійники. Відчайдушні. Нестандартні. Неформатні. В такій компанії не страшно. Навіть, коли тобі зносить дах, - вірні друзі завжди тицьнуть пальцем, в якому напрямку він полетів...:) Ті, кого сміливо можу назвати "incredibly crazy" - бо ж ми всі з однієї жмені:) Люди з власним клаптиком карти і кудлатою мрією. Якби моя пам'ять мала хист до фотографування - то знимки яскравих і смішних моментів нашого співжиття стовідсотково були би вартими дорогого глянцю! Кожен з них - то якийсь шалений концентрат талантів, ідей, а деколи, навіть, і приємних лінощів...:) На любов і всяке таке у нас лишилося тільки 20 днів...А що далі? Мабуть, сумуватиму.
Коментарі
Дописати коментар