У Натхнення свій графік. І, здається, коли я зранку збираюся сьорбати
каву, воно вже вкладається спати: розчароване і не_втілене_в_життя.
Насправді, воно відкриває очі тоді, коли я дивлюся десяту серію свого
фільмо-сну і вже тоді починаєз усієї сили стягувати мене з ліжка:
мугикає будильником,залазить у голову якимись новими ідеями чи сліпить в
очі сонячним промінцем, ненав'язливо так відхиливши штору. І вже тоді я
обираю: відмахнутися, наче від набридливої мухи і додивлюватися далі
сон, чи, відкривши очі, взяти Натхнення за руку і цілком довіритися,
знаючи, що сьогодні точно буде шалений день. Бо ж не знаєш, що воно
задумало, оте Натхнення, і звідки воно прийшло. Можу побитися об заклад і
віддати останню цукерку - отака бурхливо-кипуча уява ранкового
натхнення точно не з нашої крихітної планетки. Мінімум - зі світу, де
бедрики посміхаються,а метелики ходять на задніх лапах. Та поки - не
струджуйте його щоранку стягувати з вас ковдру, простягніть руку - і най
вас сьогодні вхопить Натхнення! :)
Коментарі
Дописати коментар