З чого виткана вічність?

З чого виткана вічність? З чистого, небесного полотна. Колись заплямованого Кров'ю та згодом вибіленого, вимитого, сяючого...З цупких ниток, які так само цупко впивались мотузками в тіло Когось неймовірно Відважного і Доброго...Виткана зі слів. І най для когось слова нічого не значать, та в невидимому духовному світі слова-таки мають вагу. Вічність виткана з найправдивіших. Найглибших. Найвагоміших слів. "Споконвіку було Слово...і Бог було Слово...І Слово сталося тілом ". Вічніть виткана зі Слова. Виткана дбайливо і по-мистецьки вдало, з любов'ю. Так, ніби Ткач знав заздалегідь, що в це майстерно виконане полотно колись загорнуть Його Сина...Вічність виткана з неба, з його бескінечних мотків і котушок, що тісно вплітаються в єдиний грандіозий візерунок. Велике, бескінечно велике полотно вічності, над яким так кропітливо трудиться Ткач. Про що Він думає? Для чого Йому цей бескінечний шмат? Важкий і глибокий тиждень. Дні прогулянок і розмов з Ісусом. Дні не_просто_спогадів. Дні глибини: вивернутися зсередини, пережити, відчути не просто до мурашок чи сліз, а аж до шрамів! Хай навіть невидимих оку, проте глибоких і болючих. Любов завжди залишає слід. Любов до мене лишила глибокі шрами на Його тілі. Назавжди.