Бог не здався

Він носить на собі шрами. Глибокі й увіковічнені шрами на руках і ногах як пам'ятка, що колись злий і розгніваний люд за ніщо калічив мого Бога. Сатана переможно бив себе в груди. Церква плескала в долоні. Влада шарпала Його одіж. Це, наче, люди в шлюпці скинули свого Рятівника за борт під час шторму. А що ж Він? Маючи в запасі білий прапор, яким махають при капітуляції, Він зробив із нього вітрило. Він не здався. На вершині світу голодний і спраглий Чоловік, вимучений довгим блуканням по пустелі, стояв пліч-о-пліч із сатаною.

"Хочеш хліба? Скажи, нехай оце каміння станеться тобі за хліб!" Бог не здався. Голодний і змучений, Він прогнав спокусника геть, тілом стерпівши найсуворіший піст.

"Чи не я то, Господи?" - зі скривлених вуст Юди то звучало, мов насмішка. Чого ж питаєш? Н
евже думаєш, що Бог не знає Свого зрадника? Мить - і тебе вже немає. Та Бог не здався. Він замість того підніс йому хліб і вино - Свою Плоть і Кров.

"Отче Мій, коли можна, нехай омине Мене ця чаша..." Бог здався? Злякався, зупинився і здригався в кривавім поту, плакав, дихав глибоко і часто...ВІН НЕ ЗДАВСЯ. Він підвівся з колін і пішов назустріч Своїм вбивцям. Могутній Лев спокійно став перед мізерними і кволими людьми, що думали, ніби це вони впіймали велику здобич.

"Якщо Ти - Син Божий, зійди з хреста! Врятуй Себе Самого!"  Одного Ісусового "Досить" вистачило б, аби Земля перестала крутитися і Всесвіт навіки схолов і завмер. Та Бог не здався. Він таки довів, що є Сином Божим, але дещо по-іншому. Він помер...і воскрес із мертвих. Прийнявши смерть, Він переміг її. Він не здався.

"Так, незабаром прийду!" Скоро Воскреслий Бог повернеться. Можливо, Його огорнуть спогади, ледь доторкнеться ногами до знайомої землі. Та вже не буде права творінню посягати на свого Спасителя, бо ж повернеться не людина, а Бог. Повернеться за нами.  І ми маємо право піти за Ним в Небо через те, що колись Він не здався.

Буває, що поразка ходить за тобою слід-у-слід, а білий прапор носиш замість хустинки.  І руки не те що опускаються, а аж прикипіли до землі. В такі моменти притулися до неї ще ближче, зрівняйся з нею...і молись. Молися багато і безперестанку. Так робив Ісус. І ніколи не здавайся. Тому, що Бог не здався!