Люди, що бачили сніг

Знаєте, а ми з вами "топчимося" по чиїйсь мрії. Причому, топчимося буквально! Те, що за вікном майнуло півберезня, а під ногами сніг - то не кара. То мрія!
   Маленька темношкіра дівчинка Нардін колись казала мені: "Я мрію побачити сніг: торкнутися, пострибати в ньому. Ти щаслива! Білі люди - це ті, хто бачили сніг і трогали його на дотик."
   Тепер кожного разу, коли виходжу надвір розумію, що зараз хтось мріє опинитися на моєму місці. Один із хороших принципів - навчитися ніколи не нарікати на погоду. Якою б вона не була. Навіть, якщо серед весни нещадно сипле сніг - то обов'язково для когось це - казка.
   Весна ще гряде.  Вона ще здивує, заморочить голову, захопить подих і змусить багато-багато посміхатися, мріяти і затамовувати подих.  А поки що з нами здійснюється ЧИЯСЬ мрія.  І, знаєте, сніг посеред весни - то не кара, а ще одне маленьке дивко! :)