Сто_відсотків_щастя

Фото - моєї натхненної фотографині :)

Не підходь! Злякаєш. Хіба не бачиш - тут намагаються повстримати і без того перелякане щастя. Як і що - ніхто й гадки не має, проте сліпо і переконливо вірять, що то їх абсолютне концентроване щастячко. Від вух до хвоста, на чотирьох колесах чи вперто кричить з натяком на зіпсований підгузник.
   Щастячко...Таке враження, що Хтось вручив людині гливкий шматень пластиліну, щоби кожен виліпив щось до душі.  І от в такому захопливому процесі, дивакувато висолопивши язика від задоволення, людина-Мікеланджело,  такий собі "гігант ідеї" проводить півжиття...Чи ні? Чи, може, носить отой глеюватий брусок у кишені, не знаючи, як дати йому раду?  При цьому, діловито тупаючи ногою в черзі по свої Сто_відсотків_щастя.
  Ууу...А як же тоді називається сонячний виспаний ранок? А кава з випічкою? А вільне місце у маршрутці? А влучний правдивий комплімент? А букет із пахучих квіточок і міцних дитячих обіймачок?  А фланелеві диванові обійми після виснажливого робочого дня? Щоби перерахувати все, пластиліну точно не вистачить. Та й хіба таке ліпиться? Воно просто є. А ліплять щось дуже-дуже зворушливе. І, обов'язково, для когось. У пошуках надзвичайного не треба заглядати за хмари. Варто лиш занурити руку в кишеню - і щастя є! :)